Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Ё, але, народище! Слушайте, я вам сейчас расскажу историю, что просто ах! Короче, однажды мне забацали, дали знать, что в городе завезли новые закладки, и, конечно же, я не мог остаться в стороне. Как только узнал, что там иксы и эфедринить можно, я сразу побежал нахвататься доз подшивки.
Угомонился, набрал иксы, эфедры, дал себе кайфа на всю неделю. А потом, как обычно, оказалось, что наркотики — это ещё не все, что можно получить от этой чудесной жизни. Вот я и подумал: а почему бы не стать брахманом? Крутиться в наркокругах — это же просто рискованно, мужики! Легче идти по пути продажи самим, ахаха!
Так вот, я задумался, как пристроить эту идею. Кто-то говорил, что чтобы форсить товар, надо выдать себя за можно-быть, якобы чувака, который сам пробовал эту хрень. У меня в голове сразу зажёгся свет, и я понял как сделать это!
Ну, давайте припредём, включите внимание и слушайте меня, чуваки! Я решил завести своего питомца, кошку. И не просто кошку, а настоящую наркоманку! Да-да, не переживайте, я знаю достаточно людей, которые и животных травят, даже не смейтесь! Чтобы сделать кошку зависимой от коры, я использовал специальную технику.
| Кошка |
Я |
| – Мяу, мяу, куда девать свои деньги, мяу? |
– Слышь, чувак, у тебя есть финансы? Хочешь получать шуга каждый день? |
| – Мяу, мяу, конечно, но как? |
– Проще простого, я тебе помогу. Это всего лишь небольшая игла, канюля, которая тебя спасёт от шуги! |
| – Мяу, мяу, дай-ка я обдумаю... |
– Давай, подумай, чувак! Знаешь, ты похож на меня, мы оба в теме, так сказать. Дружить будем? |
И так, мой план пошёл в действие. Через несколько дней кошка уже сосала за шугу без остановки. Я на это даже не обращал внимания, дальше шла покупка коры и форсирование, как настоящий дилер. Это было жестко!
А потом, однажды, когда я опять брал иглу и кору, кошка зашла в комнату, прямо когда я намывал шугу. Она смотрела на меня такими глазами, словно весь мир остановился. И тут меня осенило… А почему бы не попробовать наш с ней любимый наркотик вместе? Ведь, зачем все это, если мы не можем насладиться кайфом вместе? Эта мысль не выходила из головы, и я принял решение.
Был уже вечер, все на улице умоляли солнце пойти спать. Я сел на пол и привязал себе руку для канюли, но в голове у меня были только мысли о кошке и нашем наркотическом эксперименте. И вот, когда я сделал укол и почувствовал, как наступает нирвана, кошка прыгнула на меня, словно тигруля! Она лизала кору с моей руки и никуда не отходила.
Меня закружило, я понял, что сижу на краю бездны. Я просто забыл о всем, о своей зависимости, о желании продать все, чтобы только отошло. Единственное, о чём я мог подумать — это о нашем с кошкой экстазе. Как мы лопаем наркоту вместе, не заботясь о других, словно голубях, крутящихся в нашем городе.
Так что, ребята, если что, я готов поделиться своими наркотическими приключениями. Не затягивайтесь, но и не бойтесь! И помните, бывают такие моменты в жизни, когда ты просто не можешь отказать себе в удовольствии пойти на шаг дальше и попробовать что-то новенькое.